Опублікувати наукову статтю студенту не так-то просто, як може здатися на перший погляд. Чому? Для досвідчених вчених або здобувачів наукових ступенів редакції журналів з меншими побоюваннями розкривають свої двері. У той час як нікому не відомі дилетанти (саме так часто ставляться до новачків-студентів) не завжди можуть запропонувати щось вартісне.

Навіщо потрібні студенту наукові статті?

Почасти філософський і одночасно гранично ясне питання. Для подальшого росту і розвитку:

• бонус при захисті магістерської роботи;
• перевага при вступі в магістратуру;
• можливість брати участь у конкурсах на отримання грантів;
• хороший заділ для подальшої дипломної роботи або навіть дисертації;
• можливість поліпшити бал з дисципліни;
• демонстрація серйозності намірів у науковому векторі;
• шанс показати свої напрацювання, думки і позицію.

Наукові статті для студентів – це досвід і практичний навик, який стане в нагоді в подальшій діяльності.

Як пишуться наукові статті студентів?

Тут не винаходиться велосипед. Схеми написання всіх наукових статей схожі, а головна відмінність зводиться до складності і серйозності опрацювання теми. Отже, весь процес можна представити у вигляді послідовних етапів:

1. Опрацювання концепції. Що, де, коли, навіщо. Мається на увазі вибір теми, як мінімум. Ну, або хоча б, визначення напрямку, яким присвячена стаття.
2. Вибір наукового керівника. Це головний соратник, помічник і консультант на найближчий час.
3. Узгодження теми. Вона повинна бути реальною, актуальною, цікавою, перспективною і, що важливо, дослідженою хоча б частково. Досвід студента не дозволить розробити питання з нуля без найменших джерел.
4. Підбір літератури. Опрацювати потрібно як можна більше матеріалу по темі. Обмежуватися університетською бібліотекою і книжками не можна. Важлива статистика, Інтернет ресурси, практичні документи, нормативна база. Що важливо, так це «вік» джерел. Чим молодше, тим краще. 2-3 роки публікації – відмінний варіант.
5. Складання плану. Розпишіть по пунктах, що і де писати. Інакше стаття буде нагадувати «я одягла усе найкраще відразу».
6. Написання основної частини. Все, що вивчили раніше і запланували, потрібно звести воєдино.
7. Коректура. Навіть найзатятіші оптимісти не будуть вас запевняти в можливості з першого разу підготувати бездоганну статтю. Прочитавши матеріал, і ви самі, і ваш науковий керівник (якщо йому не все одно, звичайно) вносите правки.
8. Оформлення. Вимоги висуває конкретне видання. Список літератури є обов’язковим, як і зазначення інформації про автора, правильне оформлення виносок.

Це спрощена схема, яка універсально однаково підходить і для статей по психології, і з менеджменту, і по фінансам.