Вимоги до отримання звання доцента

2 589
Час читання: 3 хвилини

Зміст

Із чим у вас асоціюється поняття «доцент»? Престиж, статус, звання. Або працьовитість, користь, досягнення науки. Авторитет, шанобливість, розум. А може, великий оклад? Мабуть, це симбіоз усіх цих характеристик. Хіба що, крім окладу, він ніяк не відповідає статусу. У статті ми розберемо, хто може стати доцентом.

 

Як отримати звання доцента?

 

Рішення про присвоєння звання доцента ухвалює вчена рада. Попередньо проводиться атестація претендентів. Такі питання розглядаються на кафедрі, де працює майбутній доцент. Перевіряється відповідність профілю педагогічної роботи та основного напряму діяльності кафедри. Якщо вона багатопрофільна. У прийнятому рішенні вчена рада вказує основний напрямок, за яким спеціалізується здобувач.

 

Один із пунктів, обов’язкових для позитивного вердикту – відповідність принципу академічної доброчесності. Засідання проводиться за участю щонайменше двох третіх від загальної кількості членів-учасників. Заслуховується звіт про науково-педагогічну діяльність претендента, після чого оцінюється попередньо проведена ним відкрита лекція перед студентами. Проводиться таємне голосування. Рішення про присвоєння вченого звання доцента має бути прийнято щонайменше трьома четвертими голосами присутніх. Підсумковий крок – затвердження рішення у Міністерстві освіти та науки, яке готує, підписує атестат. Це офіційний підтверджуючий документ. На його виготовлення приділяється два місяці. Вручення проводить секретар вченої ради.

Доцентів, які фактично виконують функцію професорів, але не отримали такого звання (наприклад, знаходяться в процесі атестації), прийнято називати приват-доцентами. Як правило, вони мають два роки, щоб отримати атестат або відмовитися від думки стати професором.

Вимоги до вченого звання доцента у 2022 році (ВАК)

 

Порядок присвоєння вчених звань затверджений Наказом МОН № 13 від 2016 року (з наступними змінами) конкретизує вимоги до доцентів:

    Потрібна допомога у написанні роботи?
    1. Наявність ступеня доктора філософії чи доктора наук. При цьому працівник повинен працювати в установі вищої освіти, у тому числі це може бути установа післядипломної освіти з відповідної спеціальності.
    2. Стаж роботи – щонайменше п’ять років. Мається на увазі посада асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача, начальника або заступника начальника кафедри. Сумісництво та контракти з погодинною оплатою враховуються.
    3. Мінімум один останній рік із обов’язкових п’яти років стажу претендент на звання доцента повинен відпрацювати на одному місці, тобто в тому самому ВНЗ на одній кафедрі.
    4. Підтвердження знання іноземної мови:
    • Наявність сертифікату на рівні В2 та вище. Причому це має бути мова однієї із країн Євросоюзу.
    • Як альтернатива, приймаються кваліфікаційні документи про науковий ступінь або диплом про вищу освіту, пов’язані з використанням іноземної мови.
    • Мінімум 10 наукових публікацій англійською мовою, двоє з яких у журналах, що рецензуються WoS або Scopus.
    1. Підтвердження високого рівня викладання дисциплін українською або іноземною мовою та відповідність високому науково-методичному рівню, що підтверджується висновком кафедри.
    2. Наявність опублікованих навчально-методичних та наукових праць вже після захисту дисертації. Мінімум одна публікація у виданнях, що рецензуються міжнародними наукометричними базами WoS або Scopus.
    3. Підтвердження міжнародного досвіду за допомогою сертифікатів, дипломів, свідоцтва про навчання, стажування, роботи в установах країн, що входять до ОЕСР чи ЄС. Як альтернатива приймається підтвердження участі у проектах у статусі керівника чи виконавця.

    Скільки заробляє доцент? Оклад 10 135 гривень. Належить надбавка за вчене звання доцента – 25%. Доплата за науковий рівень дорівнює 15%, за стаж роботи понад 10 років – 20%. Якщо розраховувати по максимуму + зайнятість 1,5 ставки + погодинку, сума дотягує трохи вище за 24 тисячі гривень.

    Які документи потрібні для отримання звання доцента?

     

    Обов’язкові документи для атестаційної справи:

    • Рішення вченої або науково-технічної ради щодо присвоєння вченого звання.
    • Копія диплома доктора філософії/доктора наук, атестата співробітника, документів про присудження почесного звання та інших нагород, засвідчених підписом секретаря вченої ради та скріплених печаткою ВНЗ.
    • Список опублікованих після захисту дисертації навчально-методичних праць та наукових праць.
    • Протокол засідання лічильної комісії.
    • Довідка про науково-педагогічну та наукову діяльність на посадах в установах вищої освіти.
    • Довідка з основного місця роботи та вилучення з наказів про зарахування на посаду та звільнення з неї.
    • Копія сертифіката, що підтверджує високий рівень володіння іноземною мовою (особи з інвалідністю І групи можуть не подавати таку інформацію).
    • Копія паспорта претендента, засвідчена підписом секретаря вченої ради.
    • Копія свідоцтва про зміну прізвища (за потреби).
    • Супровідний лист до атестаційної справи здобувача вченого звання.

    Термін “доцент” застосовується у двох значеннях. Перше – це посада, яку можуть обіймати викладачі у закладах вищої освіти. Друге – вчене звання представників науки, які здобули відповідний атестат.

    У чому різниця між професором та доцентом?

     

    Професор та доцент – дві ланки в ієрархії складу наукових співробітників. Професора на один щабель вищий. Їх обсяг повноважень та обов’язків більший, зокрема, здійснення загального керівництва організаційними процесами та підтримання високого рівня кваліфікації працівників та доцентів у тому числі.

     

    Інші функції дуже схожі: дослідницька та наукова діяльність, підготовка аспірантів, лекції, адміністративна та організаційна робота, навчально-методичні рекомендації та посібники, публікації статей, участь у конференціях та семінарах, колаборації з іншими навчальними закладами та представниками науки.

     

    Доценти можуть бути кандидатами чи докторами наук, а професори – лише докторами наук. Є суттєві відмінності в умовах відбору та вимогах, зокрема про стаж роботи (професора 10, а в окремих випадках 15 років, доценти – від 5 років), або кількість публікацій у Скопус (одна і більше для доцентів, мінімум дві для професорів) .

     

    Є відмінності в окладах та відсотках надбавок. Так, доцентам належить доплата за вчене звання 30%, а професорам – 33%. Відрізняється обсяг відповідальності та право підсумкового підпису.

    Не можна стати професором, оминаючи звання доцента

    Середній вік науково-викладацького складу в Україні – 47 років. Ця цифра свідчить про дефіцит кадрів. Звичайно, проблема торкається і доцентів. Якщо ви обрали шлях вченого, компанія «Світ Знань» допоможе пройти його гідно, готуючи якісні дисертації, публікації, наукові роботи на замовлення.