Як написати курсову роботу самостійно?

12
Час читання: 3 хвилини

Зміст

 

Хіба бувають студенти, які не чули про курсові роботи? Риторичне питання. Як би банально не звучало це завдання, їм не нехтують всі викладачі. Можна подумати, на курсачі світ клином зійшовся. Чому б і ні, адже у такого формату маса переваг.

 

Що таке курсова робота?

 

Курсова робота – це письмова робота на певну тему. Вони пишуться на підставі кількох джерел, включають теоретичну та аналітичну частину. Завдання є самостійною роботою і допомагає викладачеві з’ясувати рівень підготовки, перевірити знання студента.

 

Сумнівів немає – все це дуже важливо. Але які переваги для самого студента? Можливі бонуси:

  • розібратися в темі;
  • перекрити заборгованість по предмету;
  • підвести підсумки за чверть або півріччя;
  • отримати допуск до заліку або іспиту;
  • добрати відсутні бали;
  • заповнити пропуски пар;
  • задобрити викладача і проявити старанність.

 

Головний бонус для студента – можливість підготувати таку роботу вдома. А тут, як ви розумієте, є час подумати, чи попросити когось більш підкованого взяти участь в цьому, досить цікавій справі.

 

Яка структура курсової роботи?

 

Тут все як у фільмі: зав’язка, кульмінація, кінець. Тільки іменується по-іншому. Курсова робота складається з таких структурних елементів:

  • титульна сторінка – студент якого ВНЗ, хто саме, що і з якої дисципліни пише;
  • план – пронумеровані назви структурних елементів із зазначенням сторінки;
  • список використовуваних скорочень – стане в нагоді у виняткових випадках, якщо в тексті багато скорочень і абревіатур в зв’язку зі специфікою теми;
  • введення – позначається актуальність, мета, завдання, методи, короткий опис питання;
  • розділи і підрозділи – досить двох, з підрозділами, але може бути і три;
  • висновок – підсумок всього написаного, підведення результатів;
  • список використаної літератури – 10-15 джерел, на які є посилання в основному тексті;
  • додатки – можуть бути не завжди, а тільки коли це має на увазі зміст роботи.

 

Велосипед не відкрито, структура приблизно однакова для всіх наукових робіт. Все логічно, послідовно і дуже стандартно. Що стосується обсягу, достатнім вважається 1 авторський аркуш або в перекладі на зрозумілий нам формат – 24 друкованих аркуша А4.

 

Що з унікальністю? Курсові роботи хоч і включають готову теорію, повинні бути авторськими працями. Тому необхідна унікальність – 70%. Для окремих спеціалізацій, пов’язаних з точними розрахунками і формулами, бар’єр знижується

 

На які види поділяються курсові?

 

Стандартна програма освіти дотримується класифікації курсових на три основні групи:

  • Науково-дослідні. Найскладніший вид. Але є і хороші новини – такі курсові пишуться тільки на останніх курсах. Так що новачкам марш-кидок не загрожує. Потрібно поєднання теоретичного і практичного аспекту, а ще – прояв ініціативи автора. Така собі репетиція перед підготовкою дипломної роботи.
  • Звітні. Це найпростіші в реалізації курсові роботи. Як правило, їх зміст являє собою певний звіт про результати, отримані в ході практичних занять.
  • Розрахунково-графічні. Такий вид завдань полягає в тому, що студент виконує завдання і готує до них пояснення. Вважається, що така методика найкращим чином дозволяє закріпити отримані знання та навички.
  • Комплексні. Найскладніші і багатокомпонентні курсові роботи. Їх «фішка» – одночасне написання матеріалу за двома і більше родинними дисциплінами. Автор проводить всебічне дослідження тематики і об’єднує кілька завдань. У цьому складність.

 

Скільки потрібно часу, щоб написати курсову роботу? 3 дні. Це оптимальний дедлайн. Звичайно ж, всім знайомі ситуації з марш-кидками за одну ніч. Але є ризики. А якщо відвести на цю справу тиждень-місяць, найчастіше дня за три відбувається така ситуація «- Як твоя курсова? – Ще не закінчив, але скоро почну»

 

Чи є етапи написання курсової роботи?

 

Звичайно. Хаотично списувати абзаци з книг, якими студент обклався за один день до здачі, – не варіант. Перший і головний етап – підготовка. Потрібно знати, що брати за основу. Якісний і цікавий матеріал легко лягає і перетворюється в авторський контент.

 

Виберіть ці самі 10-15 джерел і не забудьте про різноманітність. Розбавте старі, добрі запорошені книги з бібліотеки науковими статтями та онлайн джерелами, а ще – монографіями, дисертаціями по темі.

Другим кроком буде безпосереднє написання. Чим краще підготовка, тим швидше цей етап. І наостанок – перевірка, далі – оформлення. Методичні рекомендації та ДСТУ вам на допомогу.

 

Які найгрубіші помилки в курсових?

 

Лідер рейтингу – безграмотність. Як мінімум увімкніть функцію Word перевірки і хоча б раз перечитайте те, що написали. Повірте, слова з трьома помилками з серії «вирви око», спотворення власних імен та п’ять використань слова «який» в одному реченні створять незабутнє враження про грамотість автора.

 

Ігнорування вимог до оформлення також не вітається. Доопрацювання забезпечене. Ще однією розповсюдженою помилкою є невідповідність теми і змісту. Курсові можуть читати, пам’ятайте про це, тому не намагайтеся «всунути» безглуздий текст.

 

Важливо! Плагіат – поширена і непрощенна помилка. Викладачі перевіряють роботу через програму Антіплагіат.ВУЗ, тому навіть не намагайтеся використовувати роботи товаришів

 

При бажанні і достатній кількості часу написати курсову роботу – цілком реальне завдання. Але як бути, якщо терміни підтискають, викладач наполягає, а в голові ні ідей, ні знань? Звернутися в компанію «Світ Знань». Ми поділимося своїм досвідом і напрацюваннями – не шкода. Пишемо будь які студентські роботи «під ключ», пропонуємо більш ніж гідні готові матеріали в каталозі, видаємо якісний, унікальний матеріал точно в обумовлені терміни.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована